четвер, 15 січня 2015 р.
неділя, 4 січня 2015 р.
Холод у відносинах
Через що ж це відбувається? Як же повернути колишню любов, пристрасть і довіру?
Якщо ніяких вагомих причин для розлучення не існує, то психологи такий період у відносинах називають «холод». Характеризується такий період усім тим, що перераховане: пропадає інтерес один до одного, виникає апатія, незадоволеність, невдоволення й бажання кинути всі й захлопнути за собою двері.
Єдине пояснення, яке може бути в цій ситуації – це вгасання почуттів. І якщо вони не реабілітуються на даному етапі, то пізніше їх урятувати просто не вдасться, і тоді наступає розрив, який просто неминучий.
Ноутбук на сонячних батарейках
Будь-який власник ноутбука, хоч раз у житті зустрічався із ситуацією, коли улюблене чудо техніки умудрялося відключитися в самий невідповідний момент, через розрядку акумулятора. Поруч немає жодної розетки, а працюючий лептоп необхідний як повітря? Тоді знаходимо сонячне містечко й підставляємо ноутбук під сонячні промені. Через кілька хвилин можна знову працювати. Це не фантастика, а абсолютна реальність, яку втілює в життя компанія NikolaDesign.
Новинка в області комп'ютерних досягнень дозволить користуватися ноутбуком більш незалежно від стаціонарних розеток. Сонячні батареї дозволять власникам таких ноутбуків, вести більш вільний і активний спосіб життя.
Новинка в області комп'ютерних досягнень дозволить користуватися ноутбуком більш незалежно від стаціонарних розеток. Сонячні батареї дозволять власникам таких ноутбуків, вести більш вільний і активний спосіб життя.
Maybach скорочує кількість власних представництв
Не секрет, що початок виробництва автомобілів під маркою Maybach стало самим більшим фіаско компанії Mercedes-Benz за останні роки. У той час як основний конкуренти – Rolls Royce і Bentley з кожним роком збільшують власні продажі в ультрарозкішному сегменті, попит на Maybach неухильно знижується – з 2002 року компанії вдалося реалізувати всього близько 800 автомобілів. У підсумку, керівники збиткового підрозділу прийняли розв'язок скоротити вдвічі кількість дилерських представництв у США, з 71 до 29.
Багато з дилерів, що продають Mercedes, пропонують також автомобілі марки Maybach, і всім з них довелося розщедритися на суму близько напівмільйона доларів для того, щоб стати представником цього luxury бренда. І це при тому, що торішні продажі Maybach у США склали всього 146 авто, замість запланованих 600.
В інтерв'ю Automotive News шеф американського представництва Mercedes Ернст Ліб (Ernst Lieb) заявив про те, що всім дилерам, яких торкнеться рішення відмовитися від продажів Maybach, буде виплачена компенсація. Тільки вона навряд чи покриє всі витрати, понесені представниками. Так, один з дилерів, що продав усього сім машин за п'ять років, розповів про те, що його витрати на шоурум, демонстраційний автомобіль і склад запасних частин склали колосальну суму, і не йдуть ні в яке порівняння зі скромним доходом від продажу Maybach.
Основною причиною всіх лих Maybach є те, що по суті це той же трохи "роздутий" Mercedes, що пропонується за значною ціною. Maybach практично не пропонує нічого нового, що клієнт не зміг би знайти в повністю обладнаному Mercedes S-класу.
Багато з дилерів, що продають Mercedes, пропонують також автомобілі марки Maybach, і всім з них довелося розщедритися на суму близько напівмільйона доларів для того, щоб стати представником цього luxury бренда. І це при тому, що торішні продажі Maybach у США склали всього 146 авто, замість запланованих 600.
В інтерв'ю Automotive News шеф американського представництва Mercedes Ернст Ліб (Ernst Lieb) заявив про те, що всім дилерам, яких торкнеться рішення відмовитися від продажів Maybach, буде виплачена компенсація. Тільки вона навряд чи покриє всі витрати, понесені представниками. Так, один з дилерів, що продав усього сім машин за п'ять років, розповів про те, що його витрати на шоурум, демонстраційний автомобіль і склад запасних частин склали колосальну суму, і не йдуть ні в яке порівняння зі скромним доходом від продажу Maybach.
Основною причиною всіх лих Maybach є те, що по суті це той же трохи "роздутий" Mercedes, що пропонується за значною ціною. Maybach практично не пропонує нічого нового, що клієнт не зміг би знайти в повністю обладнаному Mercedes S-класу.
Хула-Хуп
досить не складний спосіб втілити мрію в реальність. Це хула-хуп – спосіб з нашого дитинства.
Плюси:
Тренує серцево-судинну й дихальну системи
Коли Ви піднімаєтеся на третій поверх по сходах, то Ваше серце немов виривається із грудей і з'являється задишка? Якщо це так, то Вам не рекомендується з таким нетренованим організмом починати займатися танцювальною або силовою аеробікою. А починати б треба, інакше згодом Ваше здоров'я почне руйнуватися з немислимою швидкістю. Організму необхідна поступова підготовка до майбутнього навантаження, так що саме обруч – це самий ідеальний варіант для Вас.
Спалює калорії
Крутіння обруча, також як і будь-яке інше аеробне навантаження, викликає підвищену розтрату калорій, які дбайливо накопичені Вашим організмом шляхом поїдання цукерок і тістечок.
БМВ на святкування свого 25-річчя представить гібридний автомобіль із паливними елементами
Новинка являє собою просунуту версію першої серії автомобіля, що випускається серійно. Гібридне авто оснащене "просунутою" силовою установкою.
Інженери, сполучили класичний чотирициліндровий ДВС із PEM водневою паливною батареєю від UTC Power потужністю 5 кВт, блоком суперконденсаторів і електромотором потужністю 82 кВт. У машині так само встановлений реформер.
У реформері, відбувається часткове окиснення палива до водню, CO і N2. тобот виходить так званий синтез - газ, який потім використовується у ДВС. Як запевняють творці, реформер потрібний при прогріві двигуна.
При міській їзді на малих швидкостях автомобіль особливо ефективний, використовується система рекуперації енергії, приблизно аналогічна тій, що використовується в перегонах F1 (KERS).
Воднева паливна батарея використовується тільки для живлення бортової електроніки. Бак для зберігання стислого водню перебуває поруч із бензиновим, обсяг якого зменшений.
Інженери, сполучили класичний чотирициліндровий ДВС із PEM водневою паливною батареєю від UTC Power потужністю 5 кВт, блоком суперконденсаторів і електромотором потужністю 82 кВт. У машині так само встановлений реформер.
У реформері, відбувається часткове окиснення палива до водню, CO і N2. тобот виходить так званий синтез - газ, який потім використовується у ДВС. Як запевняють творці, реформер потрібний при прогріві двигуна.
При міській їзді на малих швидкостях автомобіль особливо ефективний, використовується система рекуперації енергії, приблизно аналогічна тій, що використовується в перегонах F1 (KERS).
Воднева паливна батарея використовується тільки для живлення бортової електроніки. Бак для зберігання стислого водню перебуває поруч із бензиновим, обсяг якого зменшений.
Вибір місця для піраміди
Далеко не останнє значення мають особливості ґрунту. Спорудження вагою в мільйон тонн продавить будь-яку недостатньо тверду породу. Наочним застереженням легковажним будівельникам служить падаюча Пізанська вежа, що неухильно поринає в м'який ґрунт під її фундаментом.
BAE Systems розробить автобус на паливних елементах для Південної Каліфорнії
BAE Systems розробить автобус на паливних елементах для Південної Каліфорнії в рамках проекту по демонстрації комерційної доступності технології для суспільного транспорту.
Автобус розробляється відповідно до національної програми по використанню паливних елементів на наземному транспорті.
BAE збирається використовувати свою фірмову технологію Hybridrive. В автобус будуть установлені паливні елементи шостого покоління від канадської компанії Баллард: Fcvelocity-hd6, потужністю 150 кВт, що видають струм напругою до 600 вольт і максимальній силі струму в 300 Ампер. Паливні елементи працюють на водні при тиску 12 атмосфер і повітрі, під тиском 1,2 атмосфери.
Паливні елементи 6-го покоління, виконані за технологією PEM, розраховано на номінальну температуру 65 0С, однак готові вступити в роботу й при температурах близьких до нуля.
Крім паливних елементів в автобус буде встановлена літієва акумуляторна батарея, і дизельний двигун для забезпечення необхідних динамічних характеристик.
Слід зазначити, що вже на сьогоднішній день у США експлуатується близько 2 500 автобусів виконаних за технологією Hybridrive, які в день перевозять більше 1 мільйона пасажирів
Автобус розробляється відповідно до національної програми по використанню паливних елементів на наземному транспорті.
BAE збирається використовувати свою фірмову технологію Hybridrive. В автобус будуть установлені паливні елементи шостого покоління від канадської компанії Баллард: Fcvelocity-hd6, потужністю 150 кВт, що видають струм напругою до 600 вольт і максимальній силі струму в 300 Ампер. Паливні елементи працюють на водні при тиску 12 атмосфер і повітрі, під тиском 1,2 атмосфери.
Паливні елементи 6-го покоління, виконані за технологією PEM, розраховано на номінальну температуру 65 0С, однак готові вступити в роботу й при температурах близьких до нуля.
Крім паливних елементів в автобус буде встановлена літієва акумуляторна батарея, і дизельний двигун для забезпечення необхідних динамічних характеристик.
Слід зазначити, що вже на сьогоднішній день у США експлуатується близько 2 500 автобусів виконаних за технологією Hybridrive, які в день перевозять більше 1 мільйона пасажирів
Кінетична зарядка для батарей nPower® PEG
Раз така енергія існує – її треба використовувати. І використовують. Напевно, усі знають, що таке крокомір. Кінетична енергія, яка створюється при русі крокоміра в кишені в такт вашим крокам, міняє циферки на екрані крокоміра. Ця начебто б дріб'язкова енергія приносить хоч і маленьку, але користь.
субота, 3 січня 2015 р.
Камери й коридори
Сьогодні доступ у піраміду відкривається через грубо спрацьований хід, який в IX ст. пробили в тілі піраміди арабські шукачі скарбів. Справжній же вхід із фронтоном із двох масивних вапнякових плит перебуває на рівні початку спадного коридору. Прохід дуже вузький 1 х 1,2 м, і починається спуском униз під кутом, що трохи перевищує 26,5° (майже рівним половині кута нахилу граней піраміди 52°), його довжина 105 м; він веде в корінну породу під пірамідою. Коридор закінчується маленькою, грубо вирубаною в камені камерою, яку деякі автори вважають дійсною похоронною камерою. Спадний коридор відрізняється дивною прямизною: відхилення від прямої протягом усіх його 105 м не перевищує частини сантиметра.
У висхідного коридору теж перетин, що й у спадного, і піднімається він у тілі піраміди під кутом, що трохи перевищує 26°. Коридор довжиною 39 м. також абсолютно прямий і закінчується Великою галереєю. Завдяки своїм параметрам Велика галерея, безумовно, самий примітний елемент піраміди. Галерея має східчастий звід, що поступово звужується догори за рахунок того, що кожний наступний ряд кладки зводу виступає над попереднім, розташованим під ним, створюючи зоровий ефект перевернених сходів. Прийом взагалі-то нетиповий для єгипетської архітектури, тоді як майя користувалися ним дуже активно. Немов бажаючи ще більш ускладнити собі завдання, єгипетські інженери звели скати східчастого зводу під тим же кутом 26, під яким піднімається до галереї висхідний коридор. До висоти 2,3 м. стіни галереї вертикальні й відстань між ними рівно такі ж 2,3 м. Вище починається звід, що звужується сімома щаблями, верхня точка якого перебуває на відстані 8,4 м від підлоги галереї, а загальна її довжина становить 50 м. Перспектива галереї, що йде нагору, що відкривається з порога у вході в неї, вражає не менше, ніж вид самої піраміди.
Життя поодинці
Спосіб життя тварин може залежати від безлічі факторів. Наприклад, від пори року, віку тварини.
З весни до осені вовки живуть спочатку парами, потім, у міру підростання потомства, сімейними групами . Узимку ж вони поєднуються в зграї, тому що так легше полювати, особливо на великий видобуток (лосів, кабанів).
Так само буває й у багатьох птахів. Гніздиться більшість із них поодинці, а потім виводки поєднуються в зграї, які разом кочують у пошуках корму або місць нічлігу.
Поодинці або сімейними групами живуть ведмеді - і білі, і бурі. Такі ж «індивідуалісти» і багато інших хижаків - наприклад більшість котячих (крім левів).
З весни до осені вовки живуть спочатку парами, потім, у міру підростання потомства, сімейними групами . Узимку ж вони поєднуються в зграї, тому що так легше полювати, особливо на великий видобуток (лосів, кабанів).
Так само буває й у багатьох птахів. Гніздиться більшість із них поодинці, а потім виводки поєднуються в зграї, які разом кочують у пошуках корму або місць нічлігу.
Поодинці або сімейними групами живуть ведмеді - і білі, і бурі. Такі ж «індивідуалісти» і багато інших хижаків - наприклад більшість котячих (крім левів).
Старший завжди правий
Одним з перших взаємовідносини тварин, які добре знають один одного, описав норвезький учений Торнстен Шель-Дерруп-Еббе. Він назвав її «порядком клювання». Цей вираз прижився, і його застосовують не тільки до птахів, але й до інших тварин.
Спостерігаючи за власними курми, цей учений зацікавився тим, що з появою корму в пташнику не виникає безладя, хоча птахи й голодні. Вони не кидаються до нього наперегони, не штурхаються, а, скоріше, уступають один одному дорогу відповідно до якихось добре їм відомих правил.
Учений установив, що головне з них підпорядкування старшому більш сильному, активному й агресивному члену групи. Такий порядок і називають ієрархією, а самого старшого в групі - домінантом . У курятнику це півень, але й у будь-якій іншій групі, зграї, череді є тварина, яка загрожує всім іншим, і є найбільш слабка, усіма гнана й особина, що усім уступає.
Інші члени співтовариства теж точно знають своє місце й, щоб уникнути неприємностей, не перебігають дороги « старшому за званням». Так у групі складається певна ієрархія . Її можна уявити собі у вигляді сходів, на верхній сходинці якої домінант, на нижній найбільш слабкий член групи, а на проміжних усі інші.
Найпростіший вид ієрархії - лінійна . Класичним прикладом такої системи ієрархії може служити ієрархія маленьких (до 10 особин) курячих зграй. Уперше ієрархія була описана норвезьким ученим Шель-Дерруп-Еббе в 1922 році саме на прикладі порядку клювання в курей . Ієрархія проявляється при годівлі. Першою клює їжу альфа-курка, бета-курка - другою і т.д., причому порушення порядку клювання (наприклад, спроба курки нижнього рангу клюнути зерна раніше курки більш високого рангу) припиняють клювком у голову або тулуб порушника ієрархії.
Пізніше з'ясувалося, що в більших групах курей можливе порушення транзитивності відносин домінування, що приводить до утворення так званої кругової ієрархії, коли курка, що займає домінуюче відношення стосовно другої, займає підлегле положення стосовно третьої, у свою чергу підлеглої другий курці.
Спостерігаючи за власними курми, цей учений зацікавився тим, що з появою корму в пташнику не виникає безладя, хоча птахи й голодні. Вони не кидаються до нього наперегони, не штурхаються, а, скоріше, уступають один одному дорогу відповідно до якихось добре їм відомих правил.
Учений установив, що головне з них підпорядкування старшому більш сильному, активному й агресивному члену групи. Такий порядок і називають ієрархією, а самого старшого в групі - домінантом . У курятнику це півень, але й у будь-якій іншій групі, зграї, череді є тварина, яка загрожує всім іншим, і є найбільш слабка, усіма гнана й особина, що усім уступає.
Інші члени співтовариства теж точно знають своє місце й, щоб уникнути неприємностей, не перебігають дороги « старшому за званням». Так у групі складається певна ієрархія . Її можна уявити собі у вигляді сходів, на верхній сходинці якої домінант, на нижній найбільш слабкий член групи, а на проміжних усі інші.
Найпростіший вид ієрархії - лінійна . Класичним прикладом такої системи ієрархії може служити ієрархія маленьких (до 10 особин) курячих зграй. Уперше ієрархія була описана норвезьким ученим Шель-Дерруп-Еббе в 1922 році саме на прикладі порядку клювання в курей . Ієрархія проявляється при годівлі. Першою клює їжу альфа-курка, бета-курка - другою і т.д., причому порушення порядку клювання (наприклад, спроба курки нижнього рангу клюнути зерна раніше курки більш високого рангу) припиняють клювком у голову або тулуб порушника ієрархії.
Пізніше з'ясувалося, що в більших групах курей можливе порушення транзитивності відносин домінування, що приводить до утворення так званої кругової ієрархії, коли курка, що займає домінуюче відношення стосовно другої, займає підлегле положення стосовно третьої, у свою чергу підлеглої другий курці.
Близькість міфології
Важливим свідченням зв'язків, що були, між ольмеками (майя) і єгиптянами є виразна подібність міфів майя і єгипетських. За старих часів духовні одкровення виражалися в міфологічних сказаннях у формі метафор і алегорій. Можна бути впевненим, що, якщо метафори й алегорії, які в кожної культури свої, демонструють подібність, подібними будуть і властиві цим культурам фундаментальні уявлення про життя й світ. Загальне в міфах майя і єгиптян розуміння споконвічного дуалізму життя: існування верху й низу, жару й холоду, добра й зла, життя й смерті, пекла й царства небесного.У єгипетській міфології Ісіда і її чоловік Осіріс були близнюками, народженими від богині Нут, втілення Матері-Природи. Їхні молодші брат і сестра, Сет і Нефта, також були близнюками й породжені були тією ж Нут. Якось уночі Осіріс помилково виявився на одному ложі з Нефтою, прийнявши її за Ісіду. У підсумку на світ з'явився Анубіс, старший син Осіріса. Чоловік Нефти, Сет, аж ніяк не був радий такому повороту подій і вбив свого старшого брата Осіріса. Саркофаг Осіріса плив по Нілу й зрештою був викинутий на берег далекої Сирії (єгипетська метафора, еквівалент пекла майя). Ісіда прийняла людський вигляд і відправилася в Сирію, щоб повернути тіло Осіріса. Вона з'єдналася з тілом покійного чоловіка й зачала Гора. Така алегорія, що стверджує ідею про смерть як переддень життя. У єгипетській міфології Осіріс персоніфікував собою воскресіння, і щорічне пробудження («воскресіння») Ніла під час розливу сприймалося як наслідок і прояв воскресіння Осіріса. Довгоочікуваній події передувала поява на нічнім небі Сіріуса.
Про пожежне відро
Спочатку відра конічної форми з'явилися на кораблях. Їх виготовляли з парусини, складеної в кілька рядів і зшитої у формі конуса. Дана форма була обумовлена тим, що морякам було зручно набирати воду, викинувши конусоподібне відро за борт на довгій мотузці. Таке відр не доводилося топити, конус прекрасно поринав під воду, що дозволяло набрати води без зволікання.
З появою в Англії перших пожежних команд конусоподібне відро перейшло до них на озброєння. По-перше, конус виправдав себе в роботі, по-друге, у пожежних командах було чимало відставних матросів, які привнесли із флоту свої вдалі наробітки.
При гасінні пожеж конус довівся як не можна до речі: ним можна було швидко зачерпнути воду, не витрачаючи час на "утоплення" звичайного відра, підставою конусоподібного вода можна було легко розбити крайку льоду в холодну пору року.
З появою в Англії перших пожежних команд конусоподібне відро перейшло до них на озброєння. По-перше, конус виправдав себе в роботі, по-друге, у пожежних командах було чимало відставних матросів, які привнесли із флоту свої вдалі наробітки.
При гасінні пожеж конус довівся як не можна до речі: ним можна було швидко зачерпнути воду, не витрачаючи час на "утоплення" звичайного відра, підставою конусоподібного вода можна було легко розбити крайку льоду в холодну пору року.
Про податки
Дивна ситуація: при тому, що податки не високі, більшість наших співвітчизників задається питанням, а чи потрібно їх платити. Відхилення від податків уважається ледве чи не справою честі, особливо це стосується НДФО (податок на доходи фізичних осіб або прибутковий податок).
Можна припустити, що негативне відношення до податків формується ще зі шкільної лави, коли, знайомлячись із класичною літературою й історією, діти зустрічаються із сугубо негативним відношенням до оподатковування взагалі й збирачам податку - зокрема.
Принизливі й непосильні: данина, полюдне, панщина викликали невдоволення й прокльони на адресу влади й збирачів.
Сьогодні, коли податки перестали бути тяжким тягарем, відношення громадян до них не сильно змінилося. Позначається той факт, що більшість із нас регулярно зустрічається з низьким рівнем обслуговування в держустановах, з відверто поганою роботою й брутальністю службовців, наприкінці-кінців – зі споконвічною проблемою – дорогами, на ремонт і будівництво яких щорічно виділяються надзвичайні засоби.
У той час, ми постійно довідуємося про нецільове використання зібраних грошей і про банальне злодійство. Не дивно, що більшість людей не випробовує каяття совісті, приховуючи від держави ту або іншу суму.
Ситуація вимагає перелому, адже жодна держава не може існувати без податків – це аксіома. Сплата податків – не тільки наш обов'язок, але й засіб для забезпечення діяльності держави, яка, зі своєї сторони, обслуговує платників податків.
При цьому, слово "обслуговує" відіграє ключову роль: уважаючи, що віддаємо гроші в нікуди, ми нічого не чекаємо й не вимагаємо від держави. Але ж сплата податків дає нам права й на якісне обслуговування у всіх сферах, і на ввічливе відношення, на своєчасний ремонт житла й доріг, на захист і лікування, на гідну пенсію й багато чого іншого.
Важливо зрозуміти, що ми платимо податки " за себе", за своє життя. Боротися зі злодійством можна тільки в тому випадку, якщо кожний з нас буде чесним стосовно своєї держави, не протиставляючи себе йому, а вважаючи себе його частиною. Інакше розірвати порочне коло, у якому ми перебуваємо, зараз просто не можливо.
Можна припустити, що негативне відношення до податків формується ще зі шкільної лави, коли, знайомлячись із класичною літературою й історією, діти зустрічаються із сугубо негативним відношенням до оподатковування взагалі й збирачам податку - зокрема.
Принизливі й непосильні: данина, полюдне, панщина викликали невдоволення й прокльони на адресу влади й збирачів.
Сьогодні, коли податки перестали бути тяжким тягарем, відношення громадян до них не сильно змінилося. Позначається той факт, що більшість із нас регулярно зустрічається з низьким рівнем обслуговування в держустановах, з відверто поганою роботою й брутальністю службовців, наприкінці-кінців – зі споконвічною проблемою – дорогами, на ремонт і будівництво яких щорічно виділяються надзвичайні засоби.
У той час, ми постійно довідуємося про нецільове використання зібраних грошей і про банальне злодійство. Не дивно, що більшість людей не випробовує каяття совісті, приховуючи від держави ту або іншу суму.
Ситуація вимагає перелому, адже жодна держава не може існувати без податків – це аксіома. Сплата податків – не тільки наш обов'язок, але й засіб для забезпечення діяльності держави, яка, зі своєї сторони, обслуговує платників податків.
При цьому, слово "обслуговує" відіграє ключову роль: уважаючи, що віддаємо гроші в нікуди, ми нічого не чекаємо й не вимагаємо від держави. Але ж сплата податків дає нам права й на якісне обслуговування у всіх сферах, і на ввічливе відношення, на своєчасний ремонт житла й доріг, на захист і лікування, на гідну пенсію й багато чого іншого.
Важливо зрозуміти, що ми платимо податки " за себе", за своє життя. Боротися зі злодійством можна тільки в тому випадку, якщо кожний з нас буде чесним стосовно своєї держави, не протиставляючи себе йому, а вважаючи себе його частиною. Інакше розірвати порочне коло, у якому ми перебуваємо, зараз просто не можливо.
Чому зараз мавпи не перетворюються в людину?
Існує кілька теорій, що пояснюють цей феномен. А.М. Царьов уважає, що процес перетворення мавпи в людину вкрай тривалий і займає від 3 до 5 мільйонів років. Саме за цей строк мозок мавпи зможе вирости до розмірів мозку людину вмілої.
А якщо врахувати той факт, що людина уміла, вага мозку якого становила 650 куб. см, перетворився в сучасного гомо сапієнса з величиною мозку 1300 куб. см. тільки за 2 мільйони років, у такому випадку можна зробити нехитрі обчислення, що дозволяють визначити час перетворення мавпи в розумну істоту. Учений розділив 2 мільйони років на різницю між мозком людини вмілого й сучасного. Виходить, що мозок людини збільшується всього на 1 куб. см в 3076 років!
Природно, що за такий тривалий строк людство просто не зможе проспостерігати за тим, як мавпа перетворюється в людину.
пʼятниця, 2 січня 2015 р.
Зграя зграї – різниця
Життя в співтоваристві допомагає тваринам не тільки захищатися від ворогів, але й сприяє більш успішному харчуванню й розмноженню, забезпечує більшу безпеку немовлятам і дитинчатам раннього віку.
Одні тварини живуть поодинці, а інші поєднуються в групи. Групи різняться по розміру - від невеликих сімейних до особин до таких, що включають у себе сотні.
Спостерігаючи за скупченнями тварин здалеку, можна подумати, що їх ніщо не поєднує. Іноді так і буває. Тварини можуть збиратися разом просто тому, що їм усім у цьому місці подобається або зручно.
Подібно тому, як люди під час дощу збираються під дах, а потім розходяться, так і не познайомившись, деякі тварини накопичуються в місцях з комфортною для них температурою або достатком корму. Це, наприклад, пуголовки на прогрітому сонцем мілководді. Такі групи так і називають - скупченнями на відміну від справжніх співтовариств, члени яких зв'язані між собою більш-менш складними взаєминами.
Але й самі співтовариства бувають різні. У деяких з них тварини не знають один одного «в лице» - це анонімні співтовариства . Наприклад, у зграях птахів, що збираються для перельоту або просто для ночівлі, у чередах північних оленів, антилоп, кенгуру більшість їх членів не знають один одного, і до такої зграї може приєднатися будь-який бажаючий.
Групи жирафів, що пасуться, теж нініж не зв'язані один з одним, ці тварини вільно бродять по савані й харчуються поруч то з одними, то з іншими родичами. Якщо ж спалахує якийсь конфлікт, бійки між цими добродушними на вид тваринами можуть бути нещадними.
Ще один приклад анонімного співтовариства - величезні косяки риб. Об'єднані в них риби не знають один одного «в лице» але, проте, дуже злагоджено й організовано виконують спільні маневри, наприклад повороти.
Однак є й такі анонімні співтовариства, члени яких хоча не дуже-то знають один одного, але завзято підтримують цілісність групи. Наприклад, сірі пацюки однієї колонії, дикі, що й утримуються в неволі, дуже агресивно зустрічають будь-якого чужинця. На нього нещадно накидаються й подальша доля його найчастіше сумна. А от якщо «надушити» такого прибульця знайомим пацюкам запахом, то хазяїни не звернуть на нього особливої уваги.
Виходить, у таких співтовариствах (їх називають закритими) свого від чужого відрізняють тільки по самих загальних ознаках, у цьому випадку - по запаху. Ця поведінка - сугубо інстинктивна, і навчити пацюка не кидатися на чужинця практично неможливо, інстинкт вимагає атакувати будь-якого носія чужого запаху.
Хоча тварини в анонімнім співтоваристві й не знають один одного «особисто», вони все-таки можуть діяти дуже злагоджено й в ім'я загальної користі, наприклад вони дружно реагують на сигнали небезпеки. У величезних колоніях чайок «знайомі» один з одним тільки мешканці сусідніх гнізд, однак яка б з тисяч птахів не помітила загальних ворогів (лисицю або ворону) по її сигналу вся колонія дає хижакові рішучу відсіч.
Але частіше справа зовсім інша. Більшість тварин, що поєднуються в групи, добре знають один одного, проявляють свою індивідуальність у спілкуванні з іншими, тому такі співтовариства називають індивідуалізованими . Саме в таких співтовариствах живуть слони, мавпи, хижі ссавці, багато птахів.
У цих співтовариств буває досить складна структура. Для того, щоб можна було її досліджувати, учені теж повинні пам'ятати тварин «в лице».
Щоб добре розрізняти тварин, спостерігачі запам'ятовують особливості фарбування, будови тіла, поведінки, словом, усі їх «особливі прикмети».
Саме так дослідники поведінки диких мавп і слонів пізнавали при зустрічі кілька десятків своїх підопічних.
При роботі із птахами краще й надійніше постачити кожного члена групи якою-небудь міткою, наприклад, надягти птахам на лапи яскраві кольорові кільця.
Коли К. Лоренц навчився добре розрізняти по кільцях галок, що жили на горищі його будинку, то з подивом виявив, що всі галки знають один одного, легко відрізняють і виганяють чужинців. Усередині колонії існує строгий «табель про ранги», який дозволяє підтримувати порядок, наприклад з появою корму.
Одні тварини живуть поодинці, а інші поєднуються в групи. Групи різняться по розміру - від невеликих сімейних до особин до таких, що включають у себе сотні.
Спостерігаючи за скупченнями тварин здалеку, можна подумати, що їх ніщо не поєднує. Іноді так і буває. Тварини можуть збиратися разом просто тому, що їм усім у цьому місці подобається або зручно.
Подібно тому, як люди під час дощу збираються під дах, а потім розходяться, так і не познайомившись, деякі тварини накопичуються в місцях з комфортною для них температурою або достатком корму. Це, наприклад, пуголовки на прогрітому сонцем мілководді. Такі групи так і називають - скупченнями на відміну від справжніх співтовариств, члени яких зв'язані між собою більш-менш складними взаєминами.
Але й самі співтовариства бувають різні. У деяких з них тварини не знають один одного «в лице» - це анонімні співтовариства . Наприклад, у зграях птахів, що збираються для перельоту або просто для ночівлі, у чередах північних оленів, антилоп, кенгуру більшість їх членів не знають один одного, і до такої зграї може приєднатися будь-який бажаючий.
Групи жирафів, що пасуться, теж нініж не зв'язані один з одним, ці тварини вільно бродять по савані й харчуються поруч то з одними, то з іншими родичами. Якщо ж спалахує якийсь конфлікт, бійки між цими добродушними на вид тваринами можуть бути нещадними.
Ще один приклад анонімного співтовариства - величезні косяки риб. Об'єднані в них риби не знають один одного «в лице» але, проте, дуже злагоджено й організовано виконують спільні маневри, наприклад повороти.
Однак є й такі анонімні співтовариства, члени яких хоча не дуже-то знають один одного, але завзято підтримують цілісність групи. Наприклад, сірі пацюки однієї колонії, дикі, що й утримуються в неволі, дуже агресивно зустрічають будь-якого чужинця. На нього нещадно накидаються й подальша доля його найчастіше сумна. А от якщо «надушити» такого прибульця знайомим пацюкам запахом, то хазяїни не звернуть на нього особливої уваги.
Виходить, у таких співтовариствах (їх називають закритими) свого від чужого відрізняють тільки по самих загальних ознаках, у цьому випадку - по запаху. Ця поведінка - сугубо інстинктивна, і навчити пацюка не кидатися на чужинця практично неможливо, інстинкт вимагає атакувати будь-якого носія чужого запаху.
Хоча тварини в анонімнім співтоваристві й не знають один одного «особисто», вони все-таки можуть діяти дуже злагоджено й в ім'я загальної користі, наприклад вони дружно реагують на сигнали небезпеки. У величезних колоніях чайок «знайомі» один з одним тільки мешканці сусідніх гнізд, однак яка б з тисяч птахів не помітила загальних ворогів (лисицю або ворону) по її сигналу вся колонія дає хижакові рішучу відсіч.
Але частіше справа зовсім інша. Більшість тварин, що поєднуються в групи, добре знають один одного, проявляють свою індивідуальність у спілкуванні з іншими, тому такі співтовариства називають індивідуалізованими . Саме в таких співтовариствах живуть слони, мавпи, хижі ссавці, багато птахів.
У цих співтовариств буває досить складна структура. Для того, щоб можна було її досліджувати, учені теж повинні пам'ятати тварин «в лице».
Щоб добре розрізняти тварин, спостерігачі запам'ятовують особливості фарбування, будови тіла, поведінки, словом, усі їх «особливі прикмети».
Саме так дослідники поведінки диких мавп і слонів пізнавали при зустрічі кілька десятків своїх підопічних.
При роботі із птахами краще й надійніше постачити кожного члена групи якою-небудь міткою, наприклад, надягти птахам на лапи яскраві кольорові кільця.
Коли К. Лоренц навчився добре розрізняти по кільцях галок, що жили на горищі його будинку, то з подивом виявив, що всі галки знають один одного, легко відрізняють і виганяють чужинців. Усередині колонії існує строгий «табель про ранги», який дозволяє підтримувати порядок, наприклад з появою корму.
Хто в будинку хазяїн...
Шимпанзе Майк довгий час замірявся на «посаду» домінанта у своїй групі, роблячи спроби змістити діючого лідера Голіафа. Однак перемогти йому вдалося тільки завдяки своїй незвичайній винахідливості.
Одного разу Майк довго спостерігав за групою із шести самців, які не звертали на нього ніякої уваги. Потім він направився до табору вчених і приніс звідти дві порожні каністри з-під бензину. Вибравши підходящий з його погляду момент, Майк почав розгойдуватися зі сторони у сторону, шерсть його поступово усе більш здиблювалась. Це було звичайне для шимпанзе вираження погрози, на яке ніхто як і раніше не звернув уваги.
Тоді Майк раптово схопив каністри, що лежали перед ним й кинувся на суперників, гримлячи ними й голосно ухаючи. Самці від несподіванки кинулися бігти, а після повернення прийнялися перебирати Майку шерсть, демонструючи жестами, що він їх переміг. Цікаво, що й інші мавпи мали доступ до порожніх каністр, і навіть іноді маніпулювали ними, але тільки Майк здогадався використовувати їх настільки ефективним чином.
Своє лідерство в групі він зберігав протягом 6 років, і в його «підпорядкуванні» було в різний час від 9 до 14 інших дорослих самців. І навіть коли він зістарився, новий «претендент на престол» скинув його набагато пізніше, ніж це буває звичайно. Новий лідер продовжував підкорятися мудрому Майку протягом цілого року, незважаючи на свою явну фізичну перевагу.
Багато звірів і птахів стверджують своє положення в співтоваристві поступово, в іграх. Молоді слони постійно тренуються в застосуванні прийомів і маневрів, які можуть їм коли-небудь знадобитися в серйозному бої. Втім, серйозні конфлікти через ранг у групі в слонів бувають рідко. Ці тварини звичайно обмежуються попередженнями - легкими змінами положення ніг, хобота або вух, такими, як у молодого слоненяти на малюнку. Коли в слона вуха опущені, це значить, що він у миролюбному настрої. Але якщо слон прагне когось «поставити на місце» або просто нагадати про порядок, то він піднімає вуха й тримає їх розправленими, як вітрила. Змінюючи положення вух, слон може дуже точно й зрозуміло для навколишніх виражати свої почуття й наміри. Це, звичайно ж, інстинктивний рух, але використовувати його для підтримки порядку в групі, для встановлення належних відносин з родичами він вчиться з дитинства.
Щоб інші не забували, «хто в замку король», старші за рангом тварини час від часу нагадують про це. Існують спеціальні ритуали «самоствердження». Наприклад, найбільш впливові шимпанзе, що завоювали своє положення в агресивних зіткненнях, час від часу починають розгойдуватися й голосно «ухають», тоді всі шимпанзе, що перебувають неподалік, довідаються, що хазяїн території перебуває неподалік, і що він напоготові.
А ворон-домінант нагадує про свій високий ранг, скуйовдивши оперення голови, особливо потилиці. Цю ж позу він час від часу приймає, доглядаючи за самкою.
Домінуюча курка для острашки час від часу висмикує перо із хвоста молодшої за рангом.
Рівняння на Оріон
З різного роду книг про піраміди можна довідатися про величезну кількість «послань із Гізи». На думку одних авторів, піраміда Хуфу була побудована інопланетянами; за версією інших, блоки переносилися на свої місця за допомогою магічного кристала. Кожний може підібрати теорію по своєму смакові. Тим часом існує ряд досить цікавих теорій, що заслуговують більш серйозного до себе відношення.
В 1980-і роки Роберт Б’ювел, бельгійський інженер-будівельник, захоплений єгиптологією й космологічною релігією прадавніх єгиптян, звернув увагу на зоряний аналог схеми взаємного розташування пірамід Гізи. У сузір'ї Оріона із трьох яскравих зірок, що формують подобу пояса на талії людської фігури, дві нижні, Аль-Нітак і Аль-Нілам, перебувають на осі пояса, а третя, ледве менша по розміру зірка Мінтака, трохи зміщена нагору. Малюнок взаємного розташування зірок у точності повторює схему розміщення трьох найбільших пірамід плато Гізи. Велика піраміда й подібна по розміру піраміда Хафра займають місце двох самих яскраві зірок пояса Оріона, а меншу піраміду Менкаура зміщено від осі двох сусідських, зовсім як третя й сама маленька зірка пояса - Мінтака (Б’ювел і Джилберт «Загадка Оріона»). Настільки очевидна аналогія кидала прямий виклик ортодоксальній археології, що стверджувала, що в основі релігії єгиптян лежало поклоніння сонцю, а. не зоряному небу. Однак, як резонно зауважували інші дослідники, мало хто з єгиптологів має достатній досвід і компетенцією, щоб повною мірою судити про всі тонкощі космологічної релігії і її можливому вираженні в єгипетській архітектурі.
В 1980-і роки Роберт Б’ювел, бельгійський інженер-будівельник, захоплений єгиптологією й космологічною релігією прадавніх єгиптян, звернув увагу на зоряний аналог схеми взаємного розташування пірамід Гізи. У сузір'ї Оріона із трьох яскравих зірок, що формують подобу пояса на талії людської фігури, дві нижні, Аль-Нітак і Аль-Нілам, перебувають на осі пояса, а третя, ледве менша по розміру зірка Мінтака, трохи зміщена нагору. Малюнок взаємного розташування зірок у точності повторює схему розміщення трьох найбільших пірамід плато Гізи. Велика піраміда й подібна по розміру піраміда Хафра займають місце двох самих яскраві зірок пояса Оріона, а меншу піраміду Менкаура зміщено від осі двох сусідських, зовсім як третя й сама маленька зірка пояса - Мінтака (Б’ювел і Джилберт «Загадка Оріона»). Настільки очевидна аналогія кидала прямий виклик ортодоксальній археології, що стверджувала, що в основі релігії єгиптян лежало поклоніння сонцю, а. не зоряному небу. Однак, як резонно зауважували інші дослідники, мало хто з єгиптологів має достатній досвід і компетенцією, щоб повною мірою судити про всі тонкощі космологічної релігії і її можливому вираженні в єгипетській архітектурі.
Підписатися на:
Дописи (Atom)