Так чи інакше, свідомо або несвідомо, прямо або побічно, - усе, що ми робимо, і всі наші надії пов'язані із глибоким бажанням щастя.
Навіть із 256 електродами на голеній голові французький буддійський чернець Матьє Рікар (автор книги "Щастя: посібник з розробки найважливішої життєвої майстерності") демонстрував таку ж природну посмішку, яка супроводжує його, куди б він не йшов. Його ліва префронтальна кора головного мозку (зона мозку, особливо активна в осіб з позитивними думками) активна настільки, що перевершує граничні значення нормальних параметрів.
Рікард, як молекулярний біолог, повідомив про результати, отримані за допомогою магнітно- резонансної томографії, у такий спосіб: «Згідно з наукою, мій психічний стан може відповідати самій щасливій людині на планеті».
Роки досліджень дозволили вченим з великою точністю визначити, що активність лівої префронтальної кори головного мозку тісно пов'язана з почуттям благополуччя, а негативні емоційні стани залишають свої враження в правій префронтальній області.
На диво вчених, дослідження виявили одну закономірність відносно тих суб'єктів, які мали "щасливий мозок". Вони були не тими, хто добився більших економічних або інших благ у житті, а взагалі радикально одмінною групою - тібетськими ченцями й професійно медитуючими.
Піддана ретельному експерименту із застосуванням сканування мозку група давно медитуючих, яка практикувала вид медитації зосередження на жалі, дивним чином могла перетворити анатомію свого мозку. Вони збільшили рівні позитивних емоцій, і це спостерігалося в лівій префронтальній корі. Вони також зменшили активність у правій предфронтальній частині, пов'язаній з депресією; знизили активність мигдалини (область мозку, зв'язана зі страхом і гнівом), а також збільшили тривалість і глибину уваги.
Учені дійшли висновку, що жаль, формований певними видами медитації, робить мозок людини спокійніше, досягаючи стану благополуччя. Щастя медитуючих - це стан, у якому відсутній страх і є повний контроль над емоціями.
Аналогічним чином більшість людей випробовують так званий «стан потоку» протягом певного періоду інтелектуального або фізичного навантаження, при якому почуття щастя захоплює розум, коли він зливається в єдине ціле з тим, що робить.
За словами д-ра Даніеля Гольмана, що одержав міжнародне визнання за свою роботу в області психології, стан потоку - це спонтанне відчуття захвату й приємного сюрпризу.
Відповідно до пояснення Гольмана, люди настільки поглинені станом потоку, що їх увага й свідомість з'єднана з їхніми діями.
На противагу тому, про що думали неврологи якийсь час назад, мозок робить менше активності, коли зосереджений розум містить у собі завдання так само, як і в стані потоку. Це схоже на наявність меншого «нейронного шуму», який спостерігається, коли розум блукає. Схоже, хоча й більш невловимо, на стан, розвинений тими, хто часто медитує.
Таким чином, щастя, відповідно до наукових висновків, є станом, який не пояснити за допомогою матеріальних засобів, а, скоріше, цей наслідок емоційної байдужності й жалісливого споглядання Всесвіту. Воно більше пов'язане з альтруїзмом, ніж з егоїзмом - більш духовне, ніж матеріальне.
Навіть із 256 електродами на голеній голові французький буддійський чернець Матьє Рікар (автор книги "Щастя: посібник з розробки найважливішої життєвої майстерності") демонстрував таку ж природну посмішку, яка супроводжує його, куди б він не йшов. Його ліва префронтальна кора головного мозку (зона мозку, особливо активна в осіб з позитивними думками) активна настільки, що перевершує граничні значення нормальних параметрів.
Рікард, як молекулярний біолог, повідомив про результати, отримані за допомогою магнітно- резонансної томографії, у такий спосіб: «Згідно з наукою, мій психічний стан може відповідати самій щасливій людині на планеті».
Роки досліджень дозволили вченим з великою точністю визначити, що активність лівої префронтальної кори головного мозку тісно пов'язана з почуттям благополуччя, а негативні емоційні стани залишають свої враження в правій префронтальній області.
На диво вчених, дослідження виявили одну закономірність відносно тих суб'єктів, які мали "щасливий мозок". Вони були не тими, хто добився більших економічних або інших благ у житті, а взагалі радикально одмінною групою - тібетськими ченцями й професійно медитуючими.
Піддана ретельному експерименту із застосуванням сканування мозку група давно медитуючих, яка практикувала вид медитації зосередження на жалі, дивним чином могла перетворити анатомію свого мозку. Вони збільшили рівні позитивних емоцій, і це спостерігалося в лівій префронтальній корі. Вони також зменшили активність у правій предфронтальній частині, пов'язаній з депресією; знизили активність мигдалини (область мозку, зв'язана зі страхом і гнівом), а також збільшили тривалість і глибину уваги.
Учені дійшли висновку, що жаль, формований певними видами медитації, робить мозок людини спокійніше, досягаючи стану благополуччя. Щастя медитуючих - це стан, у якому відсутній страх і є повний контроль над емоціями.
Аналогічним чином більшість людей випробовують так званий «стан потоку» протягом певного періоду інтелектуального або фізичного навантаження, при якому почуття щастя захоплює розум, коли він зливається в єдине ціле з тим, що робить.
За словами д-ра Даніеля Гольмана, що одержав міжнародне визнання за свою роботу в області психології, стан потоку - це спонтанне відчуття захвату й приємного сюрпризу.
Відповідно до пояснення Гольмана, люди настільки поглинені станом потоку, що їх увага й свідомість з'єднана з їхніми діями.
На противагу тому, про що думали неврологи якийсь час назад, мозок робить менше активності, коли зосереджений розум містить у собі завдання так само, як і в стані потоку. Це схоже на наявність меншого «нейронного шуму», який спостерігається, коли розум блукає. Схоже, хоча й більш невловимо, на стан, розвинений тими, хто часто медитує.
Таким чином, щастя, відповідно до наукових висновків, є станом, який не пояснити за допомогою матеріальних засобів, а, скоріше, цей наслідок емоційної байдужності й жалісливого споглядання Всесвіту. Воно більше пов'язане з альтруїзмом, ніж з егоїзмом - більш духовне, ніж матеріальне.
Немає коментарів:
Дописати коментар