пʼятниця, 28 листопада 2014 р.

Клітини нашого тіла набагато молодше нас самих

З однієї науково-популярної книги в іншу кочує твердження: наше тіло майже повністю обновлюється за сім років. Старі клітини поступово відмирають, їхні місця займають нові. Клітини дійсно обновляються, але звідки узялася міфічна цифра «сім», ніхто не знає.

Для деяких клітин строк відновлення встановлений більш-менш точно, а саме: 150 днів для клітин крові, за поступовим заміщенням яких можна простежити після переливання крові, і два тижні для клітин шкіри, які з'являються в її глибинних шарах, поступово мігрують на поверхню, відмирають і відлущуються.

Досліди по вимірюваню тривалості життя клітин ведуться вже близько напівстоліття, але тільки на пацюках і мишах. Тваринам уводять внутрішньовенно або дають у їжу мічені (радіоактивні) нуклеотиди – будівельні блоки ДНК. Нові клітини вбудовують у свій генетичний матеріал ці мітки. Їхню кількість у різних тканинах і органах можна виміряти й розрахувати частину клітин, які з'явилися на світ за час, що пройшов після введення радіоактивної ДНК.

Вік підрахують археологи

Шведський дослідник Йонас Фрисен вирішив скористатися методом археологів і істориків, що вміють визначати вік предметів, що містять органіку, по вуглецю-14 (14С). Цей рідкий і слабко радіоактивний ізотоп вуглецю постійно утворюється в стратосфері, де космічні промені вибивають із ядер атомів азоту по одному протону. Поступово (період напіврозпаду 5730 років) 14С знову перетворюється в азот.

Рослини в процесі фотосинтезу поглинають із атмосфери 14С и вбудовують його в молекули цукрів. Тварини поїдають рослини, і тому всі живі істоти містять трохи цього ізотопу. Приблизно один із трильйона атомів вуглецю у вашім тілі – це вуглець-14 на місці звичайного вуглецю-12. Коли організм гине, він перестає одержувати новий 14С, а той, що вже накопичений за час життя, поступово розпадається.

Цей розпад, що йде з відомою швидкістю, і дозволяє визначити, як давно жива матерія стала мертвою. Наприклад, коли зрубали дерево, з якого зроблений доісторичний човен, або коли забили теля, щоб з його шкіри виготовити пергамент для рукопису.

Хто самий старий в організмі?

Зі своєю появою клітина одержує набір хромосом, які залишаються з нею все її життя. Тому зміст 14С у ДНК пряме пропорційно його змісту в атмосфері в той час, коли дана клітина з'явилася, мінус невелика кількість, що зникла в результаті природнього розпаду.

В 2005 році Фрисен і його співробітники опублікували попередні результати аналізів клітин. Як і слід було сподіватися, коротше всього строк життя клітин, що безпосередньо стикаються із зовнішнім середовищем – клітин епідермісу шкіри (два тижні, як ми про це згадували) і клітин епітелію кишківника, постійно стирається харчовими масами, що  проходять (5 днів). Еритроцити, по Фрисену, живуть 150 днів. М'язові клітини міжреберних м'язів у людей у середньому мають вік 15,1 року, а клітини кішківника ( крім епітелію) – 15,9 року.

Поки новим методом вимірюється вік лише деяких ділянок головного мозку. По даним Фрисена, клітини мозочку молодше самої людини в середньому на 2,9 року. Мозочок, як відомо, відповідає за координацію рухів, а вона поступово поліпшується з віком у дитини, тому можна припустити, що приблизно до трьох років мозочок формується остаточно. Кора головного мозку має той же вік, що сама людина, тобто протягом життя в ній не з'являються нові нейрони. Інші відділи мозку ще тільки вивчаються.

Вимір віку окремих тканин і органів проводиться не із цікавості. Знання про те, як часто в людей виникають нові жирові клітини, допоможе лікувати ожиріння. Поки ніхто не знає, чи зв'язана ця хвороба зі збільшенням числа або розмірів жирових клітин. Знання частоти появи нових клітин печінки й підшлункової залози дозволить створити нові методи діагностики й лікування рака печінки й діабету.

Досить актуальне питання про вік м'язових клітин серця. Фахівці вважають, що клітини, що відмирають, заміняються фіброзною сполучною тканиною, тому серцевий м'яз згодом слабшає. Але точних даних немає. Фрисен і його група зараз працюють над визначенням віку серця.

Американці навчилися вимірювати вік кришталика ока. Його центральна частина формується із прозорих клітин на шостому тижні життя ембріона й залишається на все життя. Але по периферії кришталика постійно додаються нові клітини, роблячи кришталик більш товстим і менш гнучким, що позначається на його здатності фокусувати зображення.

Немає коментарів:

Дописати коментар