Новокаледонські ворони (Corvus moneduloides) не перший раз привертають увагу фахівців, що вивчають пізнавальні навички тварин і їх уміння міркувати. Про нове спостереження розповіла група біологів з університетів Оксфорда (University of Oxford) і Бірмінгема (University of Birmingham).

Учені давно встановили, що ворони в дикій природі застосовують палички й листки (у даному контексті цілком можна сказати — інструменти) для вивудження комах із тріщин і глибоких отворів у дереві. Однак дотепер самі яскраві трюки птаха демонстрували в лабораторних умовах. Саме в такий спосіб з'ясувалося, що Corvus moneduloides можуть вчитися використанню інструментів один у одного, що вони вміють застосовувати набір із двох предметів і навіть освоювати складну послідовність роботи трьома різними прутками.

Останній досвід дав неоднозначну оцінку рівню інтелекту чорних пернатих, але було ясно: птахи вміють досить осмислено підбирати інструмент, що краще підходить для того або іншого кроку в ланцюжку дій. Залишалося неясним, наскільки пернаті того ж виду, що живуть у дикій природі, дурніші або розумніші своїх побратимів у неволі.

Щоб це з'ясувати, Алекс Касельник (Alex Kacelnik) і його колеги встановили в природніх умовах камери, що включають запис при русі в кадрі. Апаратурою оснастили сім "рибних" місць — у старих гниючих дерев, поїдених жуками. Так було отримано майже 1800 годин записів.

За 111 днів експерименту щонайменше 14 інсмідуально пізнаних птахів різної статі й віку відвідали дані ділянки 317 раз, при цьому в 150 візитах використовувалися "знаряддя лову" (різні прутки, стеблинки й тростини).

Аналіз кадрів показав, що ворони, які харчуються вже самостійно, але ще зовсім юні, дуже багато часу проводять у дерев з паличками в дзьобах, але при цьому дані особини виявилися в рази менш результативні у здобич личинок, ніж їхні дорослі побратими, що також застосовували "підручні засоби", але, що зробили менше підходів.

Це, на думку авторів дослідження, говорить про велику роль інсмідуального й соціального навчання в оволодінні даною навичкою. Крім того, виявилося, що при застосуванні інструментів менш ніж в половині всіх спроб з їхньою допомогою всі птахи на коло роздобули 25 личинок, проти 10 штук, витягнених за допомогою дзьоба.

Після зйомок біологи зібрали ті інструменти воронів, що були залишені в отворах дерев. Аналіз 193 таких предметів відкрив закономірність: у більш глибоких ходах жуків у середньому застосовувалися й більш довгі знаряддя. На думку авторів роботи, це свідчить про певний рівень міркувань.

При цьому птахи не перебирали у випадковому порядку все сміття близько місця полювання, а воліли частіше брати стебла, ніж прутки. У такому причепливому виборі, що цікаво, ворони дуже схожі на шимпанзе, що збирають своїми вдосконаленими інструментами "урожай" термітів.

Британці стверджують, що ця робота — перший кількісний опис "промислу" у воронів.