Сьогодні доступ у піраміду відкривається через грубо спрацьований хід, який в IX ст. пробили в тілі піраміди арабські шукачі скарбів. Справжній же вхід із фронтоном із двох масивних вапнякових плит перебуває на рівні початку спадного коридору. Прохід дуже вузький 1 х 1,2 м, і починається спуском униз під кутом, що трохи перевищує 26,5° (майже рівним половині кута нахилу граней піраміди 52°), його довжина 105 м; він веде в корінну породу під пірамідою. Коридор закінчується маленькою, грубо вирубаною в камені камерою, яку деякі автори вважають дійсною похоронною камерою. Спадний коридор відрізняється дивною прямизною: відхилення від прямої протягом усіх його 105 м не перевищує частини сантиметра.
У висхідного коридору теж перетин, що й у спадного, і піднімається він у тілі піраміди під кутом, що трохи перевищує 26°. Коридор довжиною 39 м. також абсолютно прямий і закінчується Великою галереєю. Завдяки своїм параметрам Велика галерея, безумовно, самий примітний елемент піраміди. Галерея має східчастий звід, що поступово звужується догори за рахунок того, що кожний наступний ряд кладки зводу виступає над попереднім, розташованим під ним, створюючи зоровий ефект перевернених сходів. Прийом взагалі-то нетиповий для єгипетської архітектури, тоді як майя користувалися ним дуже активно. Немов бажаючи ще більш ускладнити собі завдання, єгипетські інженери звели скати східчастого зводу під тим же кутом 26, під яким піднімається до галереї висхідний коридор. До висоти 2,3 м. стіни галереї вертикальні й відстань між ними рівно такі ж 2,3 м. Вище починається звід, що звужується сімома щаблями, верхня точка якого перебуває на відстані 8,4 м від підлоги галереї, а загальна її довжина становить 50 м. Перспектива галереї, що йде нагору, що відкривається з порога у вході в неї, вражає не менше, ніж вид самої піраміди.
Горизонтальний коридор починається від місця сполучення висхідного коридору з Великою галереєю й веде в глиб піраміди до камери Цариці. Кімната, яку завжди вважали, що вона не використовувалася, має розміри 5,1 х 5,4 м і двохскатну стелю з верхньою точкою на рівні 6 м над Підлога має грубу поверхню й вона видасться незавершеною. У східній стіні камери є ніша висотою 4,5 м і шириною 1,5 м. Первісна глибина ніші не набагато більше 1 м, але згодом її поглибили арабські шукачі скарбів, які сподівалися потрапити через неї в таємні камери.
Угорі, наприкінці Великої галереї, перебуває безперечний значеннєвий центр усієї конструкції камера Царя. Потрапити в неї можна, тільки минувши рачки аванкамеру висотою 1 м, яка спочатку була закрита чотирма гранітними плитами, що опускаються. Камера прямокутна, довжиною ледве більше 10,2м, зі співвідношенням довжини стін 1:2. Підлогу вимощено 15 масивними гранітними плитами, стіни зведені з 100 великих гранітних блоків, покладених в 5 рядів. Стелею камери служать 9 гранітних блоків, кожний вагою близько 50 т. Вище стелі в п'ять ярусів покладені настільки ж масивні блоки, іменовані «камерами для зменшення тиску», установлені для зниження тиску на камеру. У далекому кінці кімнати перебуває кам'яна скринька, іменована саркофагом, приблизно фараона Хуфу. Чи дійсно це саркофаг, питання спірне.
Як видно на малюнках, внутрішнє обладнання піраміди включає ще кілька примітних елементів. Від камер Царя (і Цариці), а також від прилеглих зон кладки нагору під кутом піднімаються так звані вентиляційні шахти. Дійсне призначенні цих каналів не ясно, оскільки вони ніде не виходять назовні, а в камері Цариці не проникають через її стіни. Про існування каналів не було відоме аж до 1872 р. Канали круто йдуть нагору й мають приблизний перетин 20 х 22 см.
Немає коментарів:
Дописати коментар