Учені знайшли фрагменти скам'янілої щелепи гігантського кашалота, що жив в океанах 12-13 млн років тому й полював на інших китів, повідомляється в статті дослідників, опублікованій в журналі Nature.
Автори відкриття Олівер Ламберт із Королівського бельгійського інституту природничих наук у Брюсселі й Джованні Біануччі з Університету Пізи в Італії виявили фрагменти скам'янілої щелепи кита в геологічній формації в пустелі Іка в Перу, уже відомої багатьом палеонтологам своїми артефактами.
Дослідники назвали знову описаний ними вид кашалотів Leviathan melvillei на честь Германа Мелвілла, автора книги про морське чудовисько – кита Мобі Діку.
Згідно з реконструкцією, проведеною авторами статті, L. melvillei мав щелепу довжиною в три метри, а довжина від кінчика морди до хвоста становила 16-18 метрів. Сама дивна риса цієї тварини – величезні зуби довжиною до 30 сантиметрів і шириною до 12 сантиметрів. Це найбільші зуби, які мав хто-небудь із земних хижих тварин.
Автори статті певні, що свої зуби, що розташовувалися як на верхній, так і на нижній щелепі, L. melvillei використовували для полювання на інших китів, розміром із сучасних гладких або вусатих китів, що мали довжину близько 10 метрів.
Знову виявлений морський хижак перевершив по розмірах тіла й зубів навіть самого лютого представника хижих риб – знаменитого мегалодона (Carcharocles megalodon), гігантську вимерлу акулу, яка ще 1,5 млн років тому наганяла жах на мешканців морів.
Незважаючи на те, що останки мегалодона й L. melvillei були виявлені в одній і тій же геологічній формації, учені вважають, що конкуренція між двома цими гігантами ледь переходила в гостру фазу – для обох видів битися за здобич було смертельне небезпечно. Швидше за все, вони могли полювати на дитинчат один одного.
Із сучасних хижаків зрівнятися по розмірах з L. melvillei можуть тільки кашалоти, що досягають 20 метрів у довжину, однак ці титани морів і океанів озброєні порівняно маленькими зубами, які до того ж ростуть тільки на нижній щелепі й використовуються для полювання на молюсків і рідше рибу.
Крім опису нового виду китів учені запропонували й нове бачення призначення загадкового спермацетового органа кашалотів – гігантського міхура грузлої рідини, називаної спермацетом, що перебуває в голові кита. За старих часів ця рідина була основним трофеєм китобоїв.
Дотепер уважалося, що спермацетовий орган допомагає китам робити занурення на більшу глибину. У випадку L. melvillei у цьому не було необхідності, тому що основна здобич цього монстра – невеликі по розмірах вусаті кити – жили на поверхні. На думку Ламберта й Біануччі, спермацетовий орган використовувався L. melvillei як таран, за допомогою якого можна було оглушити жертву або заперечити право на самку в змаганні з родичем.
Автори відкриття Олівер Ламберт із Королівського бельгійського інституту природничих наук у Брюсселі й Джованні Біануччі з Університету Пізи в Італії виявили фрагменти скам'янілої щелепи кита в геологічній формації в пустелі Іка в Перу, уже відомої багатьом палеонтологам своїми артефактами.
Дослідники назвали знову описаний ними вид кашалотів Leviathan melvillei на честь Германа Мелвілла, автора книги про морське чудовисько – кита Мобі Діку.
Згідно з реконструкцією, проведеною авторами статті, L. melvillei мав щелепу довжиною в три метри, а довжина від кінчика морди до хвоста становила 16-18 метрів. Сама дивна риса цієї тварини – величезні зуби довжиною до 30 сантиметрів і шириною до 12 сантиметрів. Це найбільші зуби, які мав хто-небудь із земних хижих тварин.
Автори статті певні, що свої зуби, що розташовувалися як на верхній, так і на нижній щелепі, L. melvillei використовували для полювання на інших китів, розміром із сучасних гладких або вусатих китів, що мали довжину близько 10 метрів.
Знову виявлений морський хижак перевершив по розмірах тіла й зубів навіть самого лютого представника хижих риб – знаменитого мегалодона (Carcharocles megalodon), гігантську вимерлу акулу, яка ще 1,5 млн років тому наганяла жах на мешканців морів.
Незважаючи на те, що останки мегалодона й L. melvillei були виявлені в одній і тій же геологічній формації, учені вважають, що конкуренція між двома цими гігантами ледь переходила в гостру фазу – для обох видів битися за здобич було смертельне небезпечно. Швидше за все, вони могли полювати на дитинчат один одного.
Із сучасних хижаків зрівнятися по розмірах з L. melvillei можуть тільки кашалоти, що досягають 20 метрів у довжину, однак ці титани морів і океанів озброєні порівняно маленькими зубами, які до того ж ростуть тільки на нижній щелепі й використовуються для полювання на молюсків і рідше рибу.
Крім опису нового виду китів учені запропонували й нове бачення призначення загадкового спермацетового органа кашалотів – гігантського міхура грузлої рідини, називаної спермацетом, що перебуває в голові кита. За старих часів ця рідина була основним трофеєм китобоїв.
Дотепер уважалося, що спермацетовий орган допомагає китам робити занурення на більшу глибину. У випадку L. melvillei у цьому не було необхідності, тому що основна здобич цього монстра – невеликі по розмірах вусаті кити – жили на поверхні. На думку Ламберта й Біануччі, спермацетовий орган використовувався L. melvillei як таран, за допомогою якого можна було оглушити жертву або заперечити право на самку в змаганні з родичем.
Немає коментарів:
Дописати коментар