Палеонтологи продемонстрували світу кістяк істоти, яка, за їхнім переконанням, є єдиним предком мавп, вищих приматів і Homo sapiens. Істота по імені Іда жила на нашій планеті 47 мільйонів років тому, мала розмір великої домашньої кішки й була схожа на сучасного лемура.
Унікальні останки були знайдені в Німеччині в кар'єрі Мессель (недалеко від Дармштадта) в 1983 році, але палеонтологи звернули на нього свої погляди лише недавно. Із самого початку кістяк розколовся на дві частини, які були продані в різні колекції. Лише через 20 із зайвим років приватний колекціонер (він і виявив останки - ред.), що побажав залишитися анонімним, запропонував свою знахідку для музею його університету в Осло. З'єднання частин кістяка відбулося в 2007 році.
Кістяк доісторичної тварини, схожої на лемура, що одержав назву Darwinius masillae, зберігся на 95 відсотків. На останках добре видні сліди плоті й вовни. Серед кісток удалося також виявити залишки вмісту кишківника. Дотепер ученим рідко вдавалося знаходити останки такого ступеня збереження.
Свою офіційну назву на латині знайдена тварина одержала на честь Чарльза Дарвіна, ідеї якого підтвердило самим фактом свого існування. Кістяк Іди в наукових колах уже назвали "восьмим дивом світу".
"Ми можемо сказати з повною впевненістю, що ця особина належала до групи наших загальних предків. Вона не прямий предок, але однозначно рідня. Доступно говорячи, це наша двоюрідна прапрапрабабуся", - популярно пояснив палеонтолог Йенс Францен.
Кістяк "родички" людини, прозваний Ідой на честь дочки керівника досліджень, палеонтологи продемонстрували на спеціальній прес-конференції в Американському музеї природньої історії. Практично в деякий час із презентацією кістяка вийшли книга й документальний фільм за назвою "Зв'язок".
Не всі вчені вірять у те, що Іда - дійсно "загублена" ланка еволюції, але група вчених з норвезького інституту природньої історії під керівництвом Йорма Хурума в цьому абсолютно певна. За словами Хурума, уся справа в ступні звірка - одна з його кісток виглядає "майже антропоїдною". На ногах в Іди не пазурі, як у лемурів, а плоскі нігті. Це, на думку вчених, і було ще одним еволюційним проривом у ту найдавнішу епоху.
Вивчивши кістяк, дослідники допустили, що він належав самці приблизно дев'яти місяців від роду. Іді було від 6 до 9 місяців - той уразливий вік, коли дитинча починає далеко відходити від матері. Загинула вона, швидше за все, отруївшись отрутними випарами, що піднімалися із дна озера.
В Іди відсутня тільки одна задня кінцівка. По підозрах учених, ця деталь і вказує на причину загибелі тварини: через зламану ногу вона не змогла вибратися із хмари вуглекислого газу, що накрив озеро. Зате саме вода й мул змогли зберегти для нас кістяк у цілості, навіть із умістом шлунка – листками й фруктами.
Докладне обґрунтування сенсаційного відкриття опубліковане в журналі Plos ONE. Багато антропологів сумніваються в правильності зроблених у роботі висновків. Вони відзначають, що дослідники вели порівняння всього по 30-40 ознаках, хоча нормою є 300-400 ознак. У висновку роботи самі дослідники заявляють, що не відносять Darwinius masillae до людиноподібних приматів. Таким чином, навіть якщо висновки праці й вірні, то вживання терміну "відсутня ланка", можливо, некоректно.
Висновки західних учених можна буде вважати слушними лише в тому випадку, якщо дотримуватися адапидної гіпотези походження приматів. Багато ж еволюціоністів поки схиляються до тарзиоїдної гіпотези, по якій лемури й предки вищих мавп розійшлися задовго до Іди, а примати своїм походженням зобов'язані рисам групі омоміід, що поєднують, напівмавп і справжніх мавп.
Унікальні останки були знайдені в Німеччині в кар'єрі Мессель (недалеко від Дармштадта) в 1983 році, але палеонтологи звернули на нього свої погляди лише недавно. Із самого початку кістяк розколовся на дві частини, які були продані в різні колекції. Лише через 20 із зайвим років приватний колекціонер (він і виявив останки - ред.), що побажав залишитися анонімним, запропонував свою знахідку для музею його університету в Осло. З'єднання частин кістяка відбулося в 2007 році.
Кістяк доісторичної тварини, схожої на лемура, що одержав назву Darwinius masillae, зберігся на 95 відсотків. На останках добре видні сліди плоті й вовни. Серед кісток удалося також виявити залишки вмісту кишківника. Дотепер ученим рідко вдавалося знаходити останки такого ступеня збереження.
Свою офіційну назву на латині знайдена тварина одержала на честь Чарльза Дарвіна, ідеї якого підтвердило самим фактом свого існування. Кістяк Іди в наукових колах уже назвали "восьмим дивом світу".
"Ми можемо сказати з повною впевненістю, що ця особина належала до групи наших загальних предків. Вона не прямий предок, але однозначно рідня. Доступно говорячи, це наша двоюрідна прапрапрабабуся", - популярно пояснив палеонтолог Йенс Францен.
Кістяк "родички" людини, прозваний Ідой на честь дочки керівника досліджень, палеонтологи продемонстрували на спеціальній прес-конференції в Американському музеї природньої історії. Практично в деякий час із презентацією кістяка вийшли книга й документальний фільм за назвою "Зв'язок".
Не всі вчені вірять у те, що Іда - дійсно "загублена" ланка еволюції, але група вчених з норвезького інституту природньої історії під керівництвом Йорма Хурума в цьому абсолютно певна. За словами Хурума, уся справа в ступні звірка - одна з його кісток виглядає "майже антропоїдною". На ногах в Іди не пазурі, як у лемурів, а плоскі нігті. Це, на думку вчених, і було ще одним еволюційним проривом у ту найдавнішу епоху.
Вивчивши кістяк, дослідники допустили, що він належав самці приблизно дев'яти місяців від роду. Іді було від 6 до 9 місяців - той уразливий вік, коли дитинча починає далеко відходити від матері. Загинула вона, швидше за все, отруївшись отрутними випарами, що піднімалися із дна озера.
В Іди відсутня тільки одна задня кінцівка. По підозрах учених, ця деталь і вказує на причину загибелі тварини: через зламану ногу вона не змогла вибратися із хмари вуглекислого газу, що накрив озеро. Зате саме вода й мул змогли зберегти для нас кістяк у цілості, навіть із умістом шлунка – листками й фруктами.
Докладне обґрунтування сенсаційного відкриття опубліковане в журналі Plos ONE. Багато антропологів сумніваються в правильності зроблених у роботі висновків. Вони відзначають, що дослідники вели порівняння всього по 30-40 ознаках, хоча нормою є 300-400 ознак. У висновку роботи самі дослідники заявляють, що не відносять Darwinius masillae до людиноподібних приматів. Таким чином, навіть якщо висновки праці й вірні, то вживання терміну "відсутня ланка", можливо, некоректно.
Висновки західних учених можна буде вважати слушними лише в тому випадку, якщо дотримуватися адапидної гіпотези походження приматів. Багато ж еволюціоністів поки схиляються до тарзиоїдної гіпотези, по якій лемури й предки вищих мавп розійшлися задовго до Іди, а примати своїм походженням зобов'язані рисам групі омоміід, що поєднують, напівмавп і справжніх мавп.
Немає коментарів:
Дописати коментар