Пересадження кісткового мозку роблять хворим пухлинними захворюваннями
крові. Після трансплантації власні кровотворні клітини пацієнта
заміняються донорськими.
Фахівці удосконалюють методи контролю стану хворих, яким зробили трансплантацію кісткового мозку. Метод заснований на аналізі послідовностей ДНК, виділених з різних типів клітин крові.
Пересадження кісткового мозку роблять хворим пухлинними захворюваннями крові. Після трансплантації власні кровотворні клітини хворого заміняються донорськими. Але якщо в пацієнта залишилися власні клітини, (таке явище називається змішаним химеризмом), це означає, що організм відторгає трансплантат, і можливий рецидив захворювання. Тому медик постійно контролює приналежність кровотворних клітин у пацієнтів, що перенесли операцию. Однак, як показали співробітники Гематологічного центру, більш ефективний контроль клітин не кісткового мозку, а периферичної крові.
У дослідженні брав участь 31 пацієнт, що переніс пересадку кісткового мозку Обстеження проводили через 30, 60, і 90 днів після пересадження стовбурових клітин крові, а потім кожні 3 місяця протягом 1-го року спостереження у хворих забирали зразки кісткового мозку й периферичної крові. Клітини крові розділяли на Т-Т- і В-лімфоцити, гранулоцити й інші клітини й виділяли ДНК із кожної клітинної фракції, а також із клітин кісткового мозку. Аналізуючи певні послідовності ДНК за допомогою полімеразної ланцюгової реакції, можна визначити, кому належать ці клітини — донорові або хазяїнові.
Дослідження ДНК різних клітин крові виявилося дуже інформативним. З його допомогою медики виявили більше випадків змішаного химеризма, ніж при аналізі ДНК клітин кісткового мозку. Особливо важливо спостерігати за лимфоидними клітинами. Якщо лімфоцити пацієнта представляють суміш його власних і донорських клітин, велика ймовірність рецидиву. Медики спостерігали кілька випадків, при яких частина хазяйських лімфоцитів зростала від аналізу до аналізу. У декількох випадках ситуацію вдалося виправити, скасувавши імуносупресуючі препарати, а в інших коригувальну терапію пацієнтам не проводили й у них розвився рецидив захворювання. З іншого боку, якщо всі клітини крові всіх досліджених типів належать тільки донорові, це може сприяти розвиткові реакції трансплантат проти хазяїна. При цьому захворюванні лімфоцити трансплантата починають атакувати тканини людини, якій цей трансплантат був пересаджений.
Крім більшої чутливості, аналіз ДНК клітин крові має й інші переваги. Брати для аналізу кров набагато простіше, ніж проби кісткового мозку, що дозволяє частіше проводити дослідження й вчасно коректувати лікування.
Фахівці удосконалюють методи контролю стану хворих, яким зробили трансплантацію кісткового мозку. Метод заснований на аналізі послідовностей ДНК, виділених з різних типів клітин крові.
Пересадження кісткового мозку роблять хворим пухлинними захворюваннями крові. Після трансплантації власні кровотворні клітини хворого заміняються донорськими. Але якщо в пацієнта залишилися власні клітини, (таке явище називається змішаним химеризмом), це означає, що організм відторгає трансплантат, і можливий рецидив захворювання. Тому медик постійно контролює приналежність кровотворних клітин у пацієнтів, що перенесли операцию. Однак, як показали співробітники Гематологічного центру, більш ефективний контроль клітин не кісткового мозку, а периферичної крові.
У дослідженні брав участь 31 пацієнт, що переніс пересадку кісткового мозку Обстеження проводили через 30, 60, і 90 днів після пересадження стовбурових клітин крові, а потім кожні 3 місяця протягом 1-го року спостереження у хворих забирали зразки кісткового мозку й периферичної крові. Клітини крові розділяли на Т-Т- і В-лімфоцити, гранулоцити й інші клітини й виділяли ДНК із кожної клітинної фракції, а також із клітин кісткового мозку. Аналізуючи певні послідовності ДНК за допомогою полімеразної ланцюгової реакції, можна визначити, кому належать ці клітини — донорові або хазяїнові.
Дослідження ДНК різних клітин крові виявилося дуже інформативним. З його допомогою медики виявили більше випадків змішаного химеризма, ніж при аналізі ДНК клітин кісткового мозку. Особливо важливо спостерігати за лимфоидними клітинами. Якщо лімфоцити пацієнта представляють суміш його власних і донорських клітин, велика ймовірність рецидиву. Медики спостерігали кілька випадків, при яких частина хазяйських лімфоцитів зростала від аналізу до аналізу. У декількох випадках ситуацію вдалося виправити, скасувавши імуносупресуючі препарати, а в інших коригувальну терапію пацієнтам не проводили й у них розвився рецидив захворювання. З іншого боку, якщо всі клітини крові всіх досліджених типів належать тільки донорові, це може сприяти розвиткові реакції трансплантат проти хазяїна. При цьому захворюванні лімфоцити трансплантата починають атакувати тканини людини, якій цей трансплантат був пересаджений.
Крім більшої чутливості, аналіз ДНК клітин крові має й інші переваги. Брати для аналізу кров набагато простіше, ніж проби кісткового мозку, що дозволяє частіше проводити дослідження й вчасно коректувати лікування.
Немає коментарів:
Дописати коментар