Як формуються краплі дощу

Іноді несподівані відкриття можна побачити в чомусь на перший погляд простому й повсякденному. Хоч у краплі води. Саме так і вийшло із французькими вченими, які, озброївшись камерами з над швидкою зйомкою, довели помилковість традиційних уявлень про формування дощових крапель.

Але розглянемо все по черзі. Колись в 1904 році вчені відзначили той факт, що краплі дощу досить помітно відрізняються в розмірах. Покоління школярів вивчали теорію, згідно з якою краплі починають свій шлях у вигляді дрібних часток і потім збираються разом, щоб перетворитися в більшу дощову краплю на шибці. Усе виявилося трохи не так.

Високошвидкісна зйомка падаючих крапель показала, що насправді відмінності в їх розмірах пояснюються фрагментацією окремих, не взаємодіючих крапель.

Споконвічно крапля починає свій шлях у формі сфери, але потім поступово витягається. Потім вона стоншується й розпадається на кілька більш дрібних крапель. Втім, на весь процес ідуть тисячні частки секунди.



Так, дійсно зароджуються краплі, зливаючись у хмарах із дрібних у більші, але по дорозі вниз цей процес не триває, як передбачалося раніше. Та й складних взаємодій між краплями майже не відбувається. Кожна з них розпадається сама по собі, незалежно від своїх сусідок.

Навіщо вченим знадобилося вивчати дощ? Це дослідження може мати практичні наслідки, пов'язані з розумінням процесу випадання рідких опадів, а також з поливанням і обприскуванням рослин.

«Оберіть, наприклад пестициди. Більшість сучасних способів обприскування приводять до того, що половина пестицидів виявляється на сусідньому полі. Зрозумівши, як розподіляються краплі, ми зможемо підвищити ефективність процесу»