Учені знайшли гормон жалю

Учені з Університету штату Орегон стверджують, що здатність людини співпереживати й робити добрі вчинки залежить головним чином від наявності в його організмі гормону окситоцина.

Саме він проявляє себе в період виховання й годівлі потомства. Експерименти на мишах показали, приміром, що після введення дози цього гормону тварини обох статей значно ніжніше ставилися до своїх партнерів, а самки набагато охотніше доглядали за мишенятами.

Нові дослідження свідчать, що великий вплив окситоцин виявляє й на людей. Автори дослідження – доктор Родригез, Лаура Саслоу й Дахер Кельтнер – відзначають вплив гормону в посиленні в людей емпатії, тобто, здатності співпереживати іншим людям, а також зростанні довіри до навколишніх.

Simon & Garfunkel : El Condor Pasa (1970)

Яке вино вважається найдавнішим?

Виноробством люди почали займатися після того, як навчилися культивувати виноград. Відбулося це ще в епоху неоліту. Перші виробництва виникли на Близькому Сході, у Месопотамії, на Кіпрі й у Греції. На території Ірану в районі Хаджі Фіруз Тепе, заселеному 7000 років тому, знайшли глечик із залишками речовин, які однозначно вказували на виноградне вино. На цей день це сама прадавня знахідка, що вказує на виробництво цього напою. Уважається, що вже тоді був вирощений вид винограду, аналогічний сучасному Vilis vinifera, з якого виготовляють і більшість сучасних вин, таких як каберне совіньон, шардоне, піно нуар, рислінг, совіньон блан і сира. Звичайно, якість прадавніх вин уступала нинішнім стандартам. Щоб відбити сторонні запахи, його рясно ароматизували, присмачували пряностями, травами. Звання майстрів виноробства греки заслужили вже в часи Гомера, вони робили багато сортів вина, і їх рецина входить у список найдавніших. Це сухе вино із присмаком смоли відомо як мінімум 2 700 років. Щоб охоронити напій від контакту з повітрям, амфори запечатувалися сосновою смолою, звідси оригінальний смак рецини.

Як бігали динозаври

Увагу вчених продовжує цікавити загадка динозаврів, що настільки загадково зникли з нашої планети 70 мільйонів років тому. Яка, наприклад, була швидкість пересування цих величезних і незграбних на вид істот? Чи Швидко вони бігали? Та й чи бігали взагалі?

Американський палеонтолог Джеймс Фарлоу на підставі багаторічних досліджень дійшов висновку, що деякі м'ясоїдні динозаври, що жили в нижній крейдовий період у районі нинішнього Техаса, могли бігати й бігали досить жваво, досягаючи швидкості близько 40 кілометрів у годину. Ця цифра була отримана в результаті застосування формули відомого зоолога Александера, яка зв'язує ширину кроку ссавців з їхніми розмірами й виводить швидкість пересування.

Серед нових слідів, які Фарлоу виявив е Техасі, є й такі, які свідчать: серед динозаврів були «скороходи», які рухалися зі швидкістю від 9 до 12 метрів у секунду. Для порівняння можна нагадати, що швидкість бігу сучасних страусів становить 12-14 метрів про секунду, а зайців-19 метрів за секунду.

Сучасний годинник

Час швидкоплинний. Щоб уловити його ритм, людина придумала годинник. Сонячний, місячний і зоряний годинник – механізм їх підказаний самою природою, – на Сході знали вже в далекій давнині. В V столітті до нашої ери з ними познайомилися греки, а два сторіччя по тому – римляни. Але користуватися природним годинником можна було лише в ясну погоду. Тоді на допомогу прийшов водяний, вогняний і пісочний годинник.
На межі XII та XIII століть з'явився годинник механічний. Ім'я винахідника невідомо, але придумана ним конструкція механізму в основних деталях збереглася до нашого часу – гідний пам'ятник невідомому генієві.

Перший колісний баштовий годинник почав відміряти погодинним боєм час лондонців на вежі Вестмінстерського абатства в 1288 році.

Літаюча собака

Бонобо поводяться по дитячому

Американські антропологи виявили, що юні шимпанзе охоче діляться їжею з однолітками, але з віком стають усе більш жадібними. У бонобо дитяча добродушність зберігається на все життя. Інші особливості поведінки бонобо теж вказують на деяку «затримку розвитку» у порівнянні із шимпанзе. Нові результати підтвердили гіпотезу, згідно з якою зміни у швидкості й хронологічної послідовності формування різних психічних рис відіграють важливу роль в еволюції людиноподібних.

За формою черепа, структурі волосяного покриву й деяким іншим особливостям людина більше схожа на дитинчат мавп, чим на дорослих. Багато з нас надовго зберігають допитливість і грайливість — риси, властиві більшості ссавців тільки в дитинстві, тоді як дорослі звірі звичайно похмурі й нецікаві. Тому деякі антропологи вважають, що важливу роль в еволюції людини зіграла неотенія (neoteny), або ювенілізація — затримка розвитку деяких ознак, що веде до збереження дитячих рис у дорослих тварин.

Можна говорити також про більш широке поняття — гетерохронії (heterochrony). Так називають будь-які зміни у швидкості й послідовності формування різних ознак у ході розвитку (неотенія — окремий випадок гетерохронії). Наприклад, відповідно одній з теорій, ключову роль в еволюції людини зіграв прискорений розвиток соціально-орієнтованих розумових здатностей.